Управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації спільно з громадськими організаціями 21-23 серпня 2010 року проводить Всеукраїнське наметове містечко «Чумацький шлях», присвячене Дню прапора та Дню незалежності України. Наметове містечко «Чумацький шлях» розташується у Регіональному ландшафтному парку «Меотида» селище Седове Новоазовського району.

"Життя, як бутерброд – всередині найсмачніше. Літо в розпалі, відчуй його на смак. Приїзди до наметового містечка «Чумацький шлях», яке відбудеться з 21 по23 серпня 2010 року на узбережжі Азовського моря,селище Седове. Романтика вечірніх кострів та гітари, запальність козацьких розваг, первозданність природи «Меотиди», самобутність українських традицій, практичність скаутських надбань, творчі майстерні, нові друзі та незабутні враження чекають на тебе! Заповнюй анкету учасника та відсилай її на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду (за факсом, особисто) до 5 серпня 2010 року. Участь у наметовому містечку підтверджується Управлінням у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації персональним дзвінком учаснику табору до 16 серпня 2010 року. Кількість учасників обмежена, відбір здійснюється на конкурсній основі", - йдеться у повідомленні управління у справах сім'ї та молоді Донецької облдержадміністрації. 

Організатори:

Управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації 
Донецька округа Пласту - національної скаутської організації України
Донецька обласна молодіжна громадська організація «Поштовх» 
Донецька обласна громадська організація Фундація «Молодь Донбасу» 

Умови участі:

Вік: від 15 до 25 років 

Наявність спорядження: 
Намет або місце у наметі друга J 
Спальний мішок. 
Харчування та проїзд від м. Донецьк здійснюються на кошти Управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації.

Контакти оргкомітету:

Управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації 
м. Донецьк, вул. Університетська,13 каб. 514 
тел. (062)312-53-25 факс: (062) 304-62-18 
Колесник Катерина (066)460-70-88 
Серезитінова Тетяна (050)473-61-28

Анкета учасника

Є на карті України місця, які нагадують яскраву книгу: читати її можна і з початку в кінець, і навпаки. Навіть якщо просто розглядати малюнки, буде захоплююче цікаво. Сторінки саме такої ,,книги” перегорнули учасники табору ,,Нащадки запорожців” (комендант о. Олександр Воловенко), подорожуючи козацькими стежками Сходу України. Серед мандрівників - пластуни і пластунки віком від 10 до 15 років зі станиць Донецьк та Авдіївка, пластові виховники і редактор газети ,,Україна Козацька ” Антін Бобир .

В часі табору було багато спостережень і відкриттів, випробувань і зламаних стереотипів, незабутніх кілометрів шляху, знайомств. Часто знайомство відбувалося і з самим собою, бо з першого дня таборування ми всі стали журналістами, які протягом обмеженого часу мали виконати редакційне завдання і підготували черговий випуск газети, присвячений звитяжцям духу – запорожцям.

Вирушивши в дорогу, перш за все відчули сплеск позитивної енергії: стук колес потягу ,, Донецьк – Херсон ”, нічні розмови про героїчне, що навіювали романтику в серці, прагнення пригод. В мандрах, сповнених героїкою, кожний (і дорослі, і діти) відчував себе громадянином, патріотом.

Хортиця

Дісталися острова швидко. На скелястому березі Дніпра розтаборувалися, відкрили табір і поспішили на зустріч з одним із семи архітектурних чудес України. Екскурсовод не завадив мандрівникам відчути козацький дух, яким мовби пронизано все навколо. Після екскурсії ,,офіційної ” слухали розповіді о. Олександра і друга Антіна - щоб так, як вони, розповідати, треба по – справжньому знати і любити Україну! В своїх денних репортажах юнаки та юначки писали про Дмитра Байду – Вишневецького, про експонати музею Запорізької Січі ( зразки козацької зброї, стовбур старезного дуба, вік якого – понад 5 тисяч років.), про січовий майдан, автентичні хатки та огороджені частоколом військові козацькі споруди, які увійшли до комплексу ,,Запорізька Січ ”, про мегалітичні пам’ятки , святилище доби бронзи, про благодатний стан душі в стінах Церкви Покрови Пресвятої Богородиці, про різнотрав’я і грозовий дощ, який ні на крок не відставав від мандрівників.

А потім була ніч – сповнена спокою і трепету душі. Коли вдивлялися у темряву старого Дніпра, іноді здавалося, що мигкотіння на протилежному березі – є не що інше, як козацькі вогнища.

Дніпрогес

Перебуваючи на о. Хортиця, не зможеш оминути поглядом силуету величної Дніпровської ГЕС. Величезна висота, шлюзи, чудовий вид на Дніпрові пороги, - все це було варте і часу, і натруджених ніг, що здолали не абияку довжину мосту, поєднавшого Історію і Сучасність.

Нікополь

Від Нікополя власне я не очікувала нічого дивного: промисловий центр з ритмом життя провінційного міста.

Стереотипи ламалися один за одним. Нікополь – привітний і дуже самобутній. Самобутність вже в тому, що на місці сучасних забудов була козацька переправа через Дніпро – Микитин Ріг. Пізніше – це місце розташування Микитинської Січі. Саме тут у 1648 р. Б. Хмельницького було обрано гетьманом України. Про це і про безліч інших цікавих фактів з історії нікопольщини дуже натхненно розповів співробітник місцевого краєзнавчого музею Мирослав Жуковський.

Враження, як картинки в калейдоскопі, набували все більш яскравих кольорів: ми всі були в захваті від зеленого асфальту на центральній вулиці міста; несподіваною, але дуже теплою стала зустріч з нікопольським пластуном Костянтином; всі мешканці міста, з ким доводилося спілкуватися, наполегливо спрямовували нашу компанію до січового валу.

З кожною хвилиною знайомства Нікополь ставав ще ближчим і ще більш захоплюючим.

с. Капулівка

В Капулівку приїхали надвечір. Проблему ночівлі вирішили неочіковано швидко: мешканець села Віктор люб’язно запропонував свою садибу. Дізналися, що сам Віктор і його дружина доглядають за могилою легендарного І. Сірка ( зустріч в подорожах з такими щирими серцем людьми безумовно вплива на юнацтво як вагомий виховний фактор). Майже всі з таборовиків знали, що Іван Сірко був людиною виняткової особистої хоробрості і талановитим воєначальником, чули деякі легенди про козацького ватага. Але коли біля могили героя о. Олександр почав свою розповідь про цю людину, почуття кожного переплелися з вогненими променями закату, срібним маревом каховської води, з шепетом вільного степового вітру, з героїчним духом почутих легенд.

Впевнена, що цю мить , цю розповідь юнацтво запам’ятає на все життя.

Сакральна територія древніх

І знову дорога: моментами умиротворююча, іноді – екстремальна, то сонячна – то дощова. Вказівники, автовокзали, переходи, переїзди - і ось ми на сакральній землі. Таких місць на землі – одиниці: у Тібеті, Непалі та Єгипті. Цей ,,кам’яний острів” називають Кам’яною Могилою, що під Мелітополем. Символічним було закінчити багатоденні мандри в одному з найпотужніших енергетичних центрів планети! Тут хочеться зупинитися, помовчати, прислухатися до свого мовчання, помолитися. А ще тут здорово стрибати з каменя на камінь, ховатися в гротах (що ми і зробили, використавши ВФВ, знання з орієнтування, навички паркуру). Коли прийшов час прощатися з цією сакральною місциною, піймала себе на думці, що хотіла б сюди повернутися – хоча б на декілька днів.

Що вийшло з усієї подорожі?

Склався юнацький гурт для майбутніх подорожей місцями козацької слави. Вже там, на Запріжжі, народилася ідея нового мандрівного табору. Юнацтво мало добру нагоду для вдосконалення навичок практичного пластування; познайомилося с основами журналістики, отримало нові знання з історії України. Юнаки і юначки щодня спостерігали за роботою справжнього журналіста, щиро і відповідально долучилися до виконання редакційного завдання.

А головне, що всі учасники мандрівного табору ,,Нащадки запорожців” повернулися додому переповнені враженнями та щасливі з того, що ми – українці!

Новаки Донецької станиці також мали змогу відсвяткувати прихід весни. З 7 по 9 травня вони таборували на Пластовій Оселі ім.І.Крамарчука, де зустріли Свято Весни.

Маленькі пластуни відвідали Форест-Парк і музей Велико-Анадольського лісу. Також новаки їли козацький куліш, співали, грали у рухомі ігри і дуже цікаво та корисно провели час.

Інші фотографії Свята Весни можна переглянути у фотоальбомі.

1-4 травня у Краснолиманському районі Донецької області відбулося Свято Весни Донецької та Луганської округ. Участь у ньому взяли 64 пластуни з 5-х станиць.

Особливістю цьогорічного СВ стала активна участь новацтва – майже третині учасників було менше 11 років, а відповідно і програма була розрахована на різний вік пластунів.

До проведення програми активно долучилися усі старші пластуни та сеньйори станиць-учасників, деякі точки прграми були забезпечені членами Пластприяту Краматорська (туристичні переправи) і Сіверодонецька (стрільба з пневматичної зброї).

Протягом першого дня таборування і юнацтво, і новацтво встигло навчитися будувати таборові споруди, позмагатися у загальнопластових заннях та вміннях і підготуватися до ватри. Доречі, роз таборування в перший день пройшло із неабиякою швидкістю – основні таборові споруди, намети і кухні були готові вже через 2 години після заїзду – тут особлива подяка за вдалу роботу бунчужному СВ – пл.розв. Юркові Задераці, а також усім станицям за вчасний приїзд на місце.

Другий і третій день дав можливість учасникам позмагатися у спортивних іграх, тереновій грі і кількох теренових змагах, спробувати себе у веслуванні на байдарках, навісних переправах, ватрах…

І все це стало в нагоді учасникам на підсумковому великому тереновому змазі, який логічно завершив змістовну програму Свята Весни. Після змагу команди пластунів зробили велике добре діло для ділянки соснового лісу навколо озера і власне табору – здійснили екологічну акцію, прибравши територію від побутового сміття. Прикметно те, що під час акції деякі компанії туристів, що відпочивали поруч із табором, побачивши дітей, які прибирають сміття, також долучалися до прибирання, хоч і на невеличкій площі навколо себе.

Останнього дня весь табір продовжив традиції швидкісного розтаборування – весь табір був зібраний через 2 години після раннього вставання, і о 8-й годині вже вирушив в сторону залізничної станції. Перед тим, під час закриття СВ усі учасники стали свідками пластової присяги, яку склали ст.пл. Олена Глазунова (станиця Авдіївка) і пл.уч. Володимир Петруновський (стнаиця Сіверодонецьк).

ст.пл.скоб Дмитро Колесник, СМ,

комендант Свята Весни

Фотографії свята можна переглянути тут